«Молочні ріки». Чи якісне молоко ми п’ємо?

Молочна якість

60% молока молокопереробні заводи закуповують у приватних фермерських господарствах, зазначає Володимир Пищолка, заступник директора департаменту тваринництва Мінагрополітики. Лише половина цього молока є першосортним. Відсутність апаратів автоматичного доїння та охолоджувальних приладів у селянських господарствах негативно впливає на якість продукту. «Молоко йде другим ґатунком, але ж воно переробляється, 2 рази пастеризується. До цього часу пили, і нічого. Взагалі, чим вища якість, тим більша закупівельна ціна. Зараз йдуть перемовини з японськими фірмами про постачання обладнання для молокоприймальних пунктів».

Селяни, які продають молоко, зараз ледь зводять кінці з кінцями, стверджує заступник голови Асоціації фермерів України Геннадій Львов. Але їм не залишили вибору: вони змушені працювати за тими правилами, які є. На шляху від селянина до магазина ціна молока зростає мінімум утричі. «Селянину нікуди діватися, бо монополісти єдині, хто закуповує молоко. Молокозаводи та переробні підприємства навіть не завжди вчасно розраховуються. Були випадки, коли гроші селянам не виплачували 4 місяці. А розрив між ціною, за якою закуповують молоко в фермера, і ціною, за якою молоко продається в магазинах, просто величезний. Сума зростає в 3-4 рази».

Українські фермери скаржаться, що переробники закуповують у них молоко за заниженими цінами, проте, як зазначає Володимир Пищолка, ціна молока завжди залежить від його якості, а вона в малих господарствах не найвища. «Потрібні якісь малі доїльні установки, щоб доїли не вручну, не у відкриту посудину. Хто має декілька корів, тому треба видавати, чи частково відшкодовувати вартість невеликого охолоджувача. Тоді буде якість», - запевняє чиновник.

За перший квартал цього року молокопереробні заводи отримали молока від фермерських господарств на 7% більше ніж минулого року за цей період. Постачання від населення, порівняно з минулим роком, навпаки скоротилося на 2%, зазначає Микола Верницький, керівник аналітичного центру «Проагро». Молоко, яке нині закуповують заводи у фермерських господарствах, автоматично є другосортним, пояснює Микола Верницький. «Показники по жирності в ньому низькі, бо корів годують тим що є. Щоб корова давала жирне молоко, її треба годувати повно раціонними комбікормами, які мало хто в селі закуповує. До того ж молоко після доїння треба тримати в холодильнику не більше 3 годин, доки переробники за ним не приїдуть». Зазвичай такі норми не дотримується, наголошує експерт.

Чи під силу українському молоку нові стандарти?

У Латвії щорічно продають 800 000 тонн молока, зазначає кореспондентка Радіо «Свобода» Людмила Пилип. «98% закупленої у латвійських селян продукції експерти визнали такими, що відповідають нормам ЄС. Технологи латвійських молочних підприємств також стверджують, що в молоці, яке продається в торгових мережах Латвії, немає консервантів та антибіотиків, і це пов’язано, у першу чергу, зі стандартами ЄС. Водночас вимоги Євросоюзу до якості молока та доїльного обладнання призвели до того, що утримання невеличких молочних ферм у Латвії стало невигідним. Зараз підприємства, в основному, працюють з великими молочними господарствами.

Фахівці стверджують, що латвійська молочна продукція краща, ніж в інших країнах ЄС, оскільки латвійські корови пасуться на пасовиськах і їдять свіжу траву. А в багатьох країнах ЄС тварини живуть на фермах, де усе комп’ютеризовано, корова отримує визначену кількість сухого корму і видає молоко згідно з електронною програмою. Однак, і на латвійських фермах руки людини молока не торкаються – молоко одразу по спеціальним шлангам поступає у цистерни.

Ще минулого року в Латвії на базарі розливне, непастеризоване молоко купити було неможливо. Селянин, який ризикнув виставити молоко на продаж, міг позбавитися товару та заплатити значний штраф. Тільки після цьогорічних акцій протесту уряд пішов назустріч селянам. Санітарно-гігієнічні вимоги полегшені, однак на прилавку торговця має бути, окрім адреси селянського господарства, попередження про те, що молоко слід перед використанням кип’ятити».

Молокопереробники в Україні готові перейти на західні стандарти якості, але бажано після того, як за такими стандартами працюватимуть сільгоспвиробники, каже Інна Калашник, директор з якості одного з акціонерних товариств із переробки молока. «Треба починати з агропромислового комплексу. Стандарти мають бути запроваджені в першу чергу для сільгоспвиробників. Ми то можемо контролювати, але чи зможуть вони нам постачати сировину згідно з новими стандартами?».

Більшість молочної продукції, яка потрапляє на полиці українських супермаркетів, відповідає нормам якості, запевняє заступник голови Держспоживстандарту Юрій Ширко. Якщо фахівці бракують товар, його знімають з реалізації. «Критеріями якості молока є наявність мікроорганізмів, хімічний склад. Є випадки, коли в молоко додають інгредієнти, наприклад, жири, рослинного походження. Коли таке молоко продають за ціною коров’ячого, то це вже шахрайство».

В цьому році, як кажуть у Держспоживстандарті, у державному бюджеті коштів на проведення лабораторних досліджень не передбачено. Це суттєво ускладнює перевірку якості товарів.